Варто спробувати. Психологія, здоров'я, освіта, подорожі.

Наша сучасна культура привела нас до неймовірної розсіяності та хаотичного стилю життя. Ми робимо багато справ одночасно: читаємо, слухаємо, розмовляємо, їмо і п'ємо. Ми споживачі з відкритим ротом, готові споживати усе - картини, напої, знання. У нас відсутня концентрація та зосередженість, нам важко побути на одинці із самим собою. Для більшості людей нереально сидіти спокійно, не розмовляючи, не читаючи, не споживаючи їжу. Вони стають знервовані та дратівливі, вони повинні щось робити своїм ротом, очима чи руками. Сучасний капіталізм  потребує людей-мас, які мають спільні смаки та інтереси, які хочуть споживати все більше і більше, чиї смаки стандартизовані і можуть бути легко змінені авторитетами і тенденціями.  Сучасна людина відчужена від себе, від своїх ближніх, від природи. Вона перетворена в товар, свої життєві сили вона сприймає, як інвестицію, яка мусить принести максимальний прибуток на ринку. Сучасний індивід намагається подолати несвідомий відчай, несвідоме

Харчування є невід'ємною складовою повноцінного життя людини. Їжа є своєрідним пальним для машини Людина, так як бензин для автомобіля. Якщо авто заправити неякісним пальним або якщо його буде недостатня кількість, то автомобіль не буде працювати належним чином. Так само з людським організмом.  Макроелементами в раціоні людини є білки, жири та вуглеводи. Мікроелементами - вітаміни та мінерали. Усі ці складові необхідні в достатній кількості для здорового функціонування людини. Білки необхідні для нервових функцій, транспортних, будівельних та захисних. Найкращими білковими продуктами є: м'ясо птиці, риба, яйця, сир, горіхи. Вуглеводи є основним джерелом енергії в організмі. Вони необхідні для синтезу білків та жирів. Найкращими продуктами з високим вмістом вуглеводів є: каші (вівсяна, гречка, рис), овочі, фрукти, хліб, мед, солодощі. Жири приймають участь у захисній та регулючій функціях організму і є важливими. Проте їхній надлишок шкідливий. Корисними джерелами ж

Сон до цих пір є однією з найбільших загадок для науки , як гравітація і квантове поле . Ми досі не розуміємо , для чого саме ми спимо , хоча все більше дізнаємося про це. Пересічна людина загалом проводить 36 % життя уві сні, тобто, якщо ви житимете до 90 років, 32 з них ви проспите. І вже навіть ця цифра говорить нам, що сон таки важливий. Проте більшість з нас не надто цим переймається. Ми нехтуємо сном і зовсім про нього не думаємо.   Є дві основні гіпотези щодо необхідності сну. Перша – теорія відновлення . По суті, усі ресурси, використані впродовж дня, ми відновлюємо, повертаємо, відбудовуємо за ніч. Таке пояснення іде ще з часів Арістотеля. Друга теорія – обробка інформації та консолідація пам'яті. Відомо, що якщо Ви намагалися щось вивчити, і при цьому вас позбавили сну, то здатність запам'ятати дуже послаблюється. Тому сон і з ним консолідація пам'яті вкрай важливі. Проте це не лише впорядкування пам'яті і від